На що перетворюються українські агрохолдинги

Поки значна частина української спільноти перебуває в ілюзіях про те, що зняття мораторію на продаж землі в першу чергу вигідне агрохолдингам, самі агрохолдинги починають на фактах та цифрах демонструвати, що їхня основна маржа знаходиться уже не в землі і навіть не в вирощуванні культур.

Нещодавно найбільший український агрохолдинг «Кернел» опублікував свій річний фінансовий звіт (охоплює період липень 2019 – червень 2020 р.). З цього документу випливає, що холдинг з одного боку продовжує скорочувати свій земельний банк (мінус 80 тис га), а з іншої нарощує частку власної логістичної інфраструктури і трейдингу до 49% від загального EBITDA компанії.

Саме цей фінансовий звіт є особливо знаковим, оскільки демонструє, що інвестиції Kernel у власний морський термінал та парк вагонів-зерновозів, що були зроблені раніше, уже дали відчутну позитивну фінансову віддачу. Сегмент "Логістична інфраструктура та трейдинг" по EBITDA «Кернел» за рік виріс удвічі - зі 106 млн дол. до 216 млн дол.

Частка цього сегменту по EBITDA виросла з 31% до 49%. Слід також підкреслити, що цей сегмент бізнесу агрохолдингу вперше став найбільшим за показником EBITDA, випереджаючи «виробництво олії» (152 млн доларів) і «farming» (134 млн доларів).

Іншими словами – майже половину EBITDA «Кернел» згенерувала власна логістистика і трейдинг (торгівля), тоді як безпосередньо сільське господарство лише близько чверті.

Агрохолдинги активно інвестують десятки (а дехто навіть сотні) мільйонів доларів у власні портові елеватори та залізничні компанії, чи зможуть вони одночасно викуповувати сотні тисяч гектар тих паїв, що зараз перебувають в їх земельному банку?

Kernel своїм успішним прикладом задає вектор розвитку всім українським агрохолдингам. Хто вчасно вкладеться в порти і вагони-зерновози - у того буде більша маржа. І вікно можливостей в цьому напрямку стрімко закривається.

Агрохолдинги активно інвестують десятки (а дехто навіть сотні) мільйонів доларів у власні портові елеватори та залізничні компанії, чи зможуть вони одночасно викуповувати сотні тисяч гектар тих паїв, що зараз перебувають в їх земельному банку? Однозначно – ні. Це нереальні суми. Особливо, якщо маржа зосереджена не в землі, а ефективній логістиці. Бізнес-модель деяких з них навіть побудована так, що теоретично зможе бути ефективною навіть взагалі без орендованої чи придбаної землі.

В перспективі уже декількох наступних років найбільші українські агрохолдинги будуть або перетворюватися в крупних операторів портових (морських і річкових) терміналів та вагонів (і можливо, навіть заходити в тягу), або втрачатимуть на дорогій логістиці і таким чином програватимуть конкуренцію. Саме цей виклик є для них зараз найголовнішим.

Більше по темі: Половину EBITDA «Кернел» згенерувала інфраструктура та трейдинг

Підписуйтесь на нашу сторінку в facebook
Слідкуйте за нашими новинами на Телеграм-канал