Реєстр об’єктів інфраструктури ВВТ містить загрози бізнесу

Реєстр об’єктів інфраструктури ВВТ містить загрози бізнесу

Михайло Різак, заступник гендиректора компанії “НІБУЛОН” в колонці для сайту "Агрологістика" про колізії та прогалини запропонованого МІУ проєкту Порядку ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів.

Міністерство інфраструктури України запропонувало для обговорення проєкт Порядку ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів. Спеціалісти компанії СП НІБУЛОН виявили у ньому низку колізій та прогалин.

Додаток 1 проєкту обмежує р.Дніпро відстанню 1046–33 км від ділянки «кордон з Республікою Білорусь – с. Нижні Жари (1046–964 км)» до ділянки «Гребля Каховської ГЕС – м.Херсон (93–33 км)». А Південний Буг — відстанню від м.Ладижин до 55 км від ділянки «м.Ладижин – с.Маньківка» до ділянки «м.Нова Одеса – м.Миколаїв (109–55 км)». Річкові шляхи з морським характером повністю виключені.

Це суперечить Водному кодексу України, Закону «Про внутрішній водний транспорт» і постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних» від 12.06.1996 № 640. 
Згідно із ч.4 ст.26 Закону, надавати послуги суднам на ВВШ мають право річкові порти й термінали (а також суднобудівні та судноремонтні підприємства), внесені до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, які отримали витяг з нього.

Зараз до бази даних гідротехнічних споруд, що знаходяться під наглядом Регістра судноплавства, входить низка об’єктів, які знаходяться за межами зони, визначеної Додатком 1 — у Миколаєві, Херсоні, Очакові та інших пунктах. Це ТОВ СП «НІБУЛОН», «ССЗ «НІБУЛОН», ТОВ «Суднобудівельний завод «ОКЕАН», ТОВ «Наваль логістік», ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», Філія ПрАТ «СК «Укррічфлот», «Миколаївський річковий порт», ПАТ «Дніпровський термінал», ТОВ «Річковий термінал», м. Херсон, ПП «АНК», Філія ПАТ «СК «Укррічфлот» «Херсонський річковий порт» та інші. 

Ці об’єкти мають бути внесені до Реєстру як об’єкти на ВВШ, але Додаток штучно обмежив ділянки фарватеру судноплавних ВВШ, за яким органи влади самостійно присвоюють цим об’єктам РІС-індекс. І разом із цим небажання присвоєння РІС-індексу органами влади може розглядатися як підстава для відмови у видачі Витягу з Реєстру.

Зазначимо, що відповідно до ст.18 Закону, річкові порти (термінали) надають послуги на ВВШ у тому числі суден із максимальною осадкою (більше 4,5 м) за умови, що вони сплатили у найближчому морському порту за його ставками корабельний, канальний та адміністративний портові збори. Але без внесення до Реєстру така діяльність неможлива, тому проєкт підзаконного акту фактично нівелює норму закону.

Такий підхід МІУ – усталена практика попередників, які хотіли на підзаконному рівні змінити норми закону. Кілька років у спільноті занепокоєні ризиком розширення меж акваторії морського порту Миколаїв за рахунок водного простору БДЛК, який перекриють від берега до берега і захоплять судновий хід. Перекриття акваторією морських портів суднового ходу Південного Бугу та Дніпра матимуть негативні наслідки для розвитку ВВТ.

Це при тому, що відповідно до ч.3 ст.2 Закону «Про морські порти України», він не поширюється на річкові порти, морські рибні порти, а згідно із п.2 ч.1. ст.1 цього закону акваторія морського порту не може включати в себе судовий хід.

Розташовані до 55 км по р. Південний Буг та до 33 км по р. Дніпро об’єкти (річкові порти, муніципальні причали, суднобудівні та судноремонтні заводи тощо) не можна  позбавляти можливості внесення до Реєстру на підзаконному рівні. Обмеження ж, зазначенні в Додатку 1 проєкту — це підстава для відмови. Суб’єкт не зможе отримати Витяг, який є дозвільним документом. Це порушує права річкових портів, терміналів, суб’єктів, які є власниками ГТС (експлуатуючими організаціями) на річках нижче 33 км по р.Дніпро та нижче 55 км по р.Південний Буг. 

Судновласників, які здійснюють перевезення від Миколаєва до Херсона, з Дніпра (вище 30 км) до Південного Бугу чи навіть до Дніпра нижче 30 км, Додаток позбавляє можливості класифікуватись як внутрішній водний транспорт і зобов’язує встановлювати додаткове обладнання. Це значно здорожує судно, а відповідно і зменшує інвестиційну привабливість галузі.

Запропонований порядок ведення Реєстру штучно зменшує обсяг ВВШ України. Це суперечать зонам ВВШ, які відповідно до доручення МІУ, імплементовані згідно норм Директиви 1629/2016 та визначені, як річка Дніпро та річка Південний Буг із гирловими ділянками аж до лінії Кінбурнська коса–портопункт Очаків. При тому, що підзаконний акт має відповідати Закону, а не суперечити йому.

Відповідно до ст.26 Закону, ведення Реєстру об'єктів інфраструктури ВВТ забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, на офіційному вебсайті якого розміщується відповідна інформація. Однак, п.3 проєкту фактично передає Реєстр Річковій Інформаційній Службі. А це структурний підрозділу філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ». Між тим, АМПУ уже кілька років намагається поглинути акваторією та територією морських портів річкові порти, судноремонтні й суднобудівні заводи, щоб нав’язувати свої послуги.

Внесення відомостей, передбачених п.1 ч.4 цієї статті, підтверджується витягом із такого Реєстру, що є документом дозвільного характеру згідно із Законом «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».  За цим законом, дозвільні органи – суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру. Терміни «адміністратор», «центр надання адміністративних послуг» та «суб'єкт надання адміністративної послуги» у цьому Законі вживаються у значенні, визначеному в Законі «Про адміністративні послуги». І відповідно до п.1, 3 ст.1, адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону. Суб'єкт надання адміністративної послуги – орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги. 

У той же час, у п.3 проєкту — новий суб’єкт, не визначений на законодавчому рівні і без відповідних повноважень. Так, відповідно до п.3 проєкту, технічним адміністратором Реєстру є суб’єкт господарювання, до складу якого входить РІС. Оскільки РІС перебуває в введенні АМПУ, а цей суб’єкт забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо. Що спричиняє ще й конфлікт інтересів та незацікавленість в розвитку річкових портів/терміналів.  Незаконне обмеження ділянок фарватеру судноплавних ВВШ у Додатку 1 проєкту стане інструментом витіснення річкових портів та суднобудівних і судноремонтних заводів до меж акваторії та території морських портів.

Запропонована редакцієя Порядку значно розширює перелік документів та відомостей, що підлягають внесенню до Реєстру. Це призводить до дублювання дозвільних функцій та суттєвої відмінності від норм закону.

Ч.3 ст.26 Закону № 1054-IX визначено, що відомості до Реєстру вносяться на підставі декларації річкового порту (терміналу) або власника (балансоутримувача) відповідного об’єкта про включення відомостей до такого Реєстру на безоплатній основі. Таким чином, відповідно до закону, єдиним документом, необхідним для включення відомостей до Реєстру та отримання витягу з нього, є декларація. Вимоги до змісту декларації встановлено ч.4 ст.26 Закону № 1054-IX, де, крім іншого, зазначено, що декларація має містити «інші відомості, передбачені порядком ведення Реєстру».

Проєкт Порядку не тільки визначає перелік відомостей, які має містити декларація, а ще й значно розширює перелік та вимоги до документів, які річковому порту (терміналу) та іншим суб’єктам необхідно подати для отримання дозвільного документу у вигляді витягу з Реєстру.

Так, в п.8.1 проєкту зазначено, що до Декларації додаються засвідчені в установленому законодавством порядку копії таких документів, як витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або копія договору з власником земельної ділянки, установчі документи Декларанта, свідоцтво гідротехнічних споруд та свідоцтво про їх придатність, свідоцтво на право плавання під Державним прапором України або судновий білет або свідоцтво про право власності на судно або свідоцтво судна внутрішнього плавання або свідоцтво судна внутрішнього плавання або свідоцтво про придатність судна до плавання. Це не повний список документів, які додаються до Декларації.

Такий перелік додаткових документів є порушенням вимог ст.4 Закону № 2806-IV та ст.5 і 9 Закону № 5203-VI. І серед документів, які необхідно додати до декларації, є такі, які видають підприємства, що належать до сфери управління Морської адміністрації. Наприклад, відповідно до Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом МІУ від 16.01.2014 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 лютого 2014 року за № 269/25046, свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації видається державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України». А це суперечить вимогам ч.7 та 8 ст.9 Закону № 5203-VI, якими встановлено, що суб’єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління.

Щоб проєкт Порядку ведення Реєстру об’єктів інфраструктури ВВШ не зашкодив ринку, він, як мінімум, має відповідати конституційному принципу верховенства права та відповідним Законам України. Тому Додаток 1 слід привести у відповідність до Директиви 1629/2016 із поширенням ділянок фарватеру судноплавних ВВШ до лінії Кінбурнська коса (7 буй) – портопункт Очаків. Вести Реєстр має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту — Морська адміністрація. Відмова в присвоєнні РІС-індексу не має зашкодити внесенню відомостей до Реєстру та стати підставою для відмови у видачі витягу з нього.  Єдиним документом, необхідним для внесення відомостей до Реєстру та отримання витягу, має бути декларація із необхідними відомостями для забезпечення інформацією суб’єктів ВВШ. Сподіваємося, що Порядок ведення Реєстру об’єктів інфраструктури ВВШ змінять і він вже не матиме колізій та прогалин.