Інвестиції в річку: хто купує, хто продає

Ринок М&A річкових вантажних перевезень упродовж останніх кількох років активізувався. З одного боку низка цікавих об’єктів виявилася виставленою на продаж, з іншого крупні інвестори проявляють активний інтерес до будівництва, або покупки елеваторів прямо на березі Дніпра.

Інвестиції в річку: хто купує, хто продає

На фото: порт "Крива Бухта" в Запоріжжі

Серед варіантів таких інвестицій пропонується як безпосередня покупка об’єкту так і створення СП. Втім, активність купівлі-продажу на цьому ринку сильно гальмується «земельними проблемами»: часто юридичний статус прав на землю під об’єктом незадовільняє потенційного покупця. А також високими цінами. Продавці дещо знизили вартість своїх об'єктів у порівнянні з попередніми роками, але чимало потенційних покупців все одно скаржаться на "захмарні ціни".

НІБУЛОН

На сьогоднішній день на Дніпрі та Південному Бузі перевалка зернових вантажів здійснюється на більш, ніж двох десятках майданчиків. Найсильніші позиції має компанія “НІБУЛОН”, яка збудувала загалом 12 річкових зернових терміналів (десять на Дніпрі та два на Бузі).

Минулого року «НІБУЛОН» звів черговий термінал потужністю зберігання 76 тис. тон на Дніпропетровщині. А ще розширив потужності терміналів у Голій Пристані (Херсонська обл..) та Вознесенську (Миколаївська обл..), додавши силоси з ємністю по 22 тис. тон.

Втім, інвестиційна програма не може тривати вічно. “У червні плануємо закінчити будівництво нашого останнього підприємства на Дніпрі в Дніпропетровській області і займемося проектом на Нілі”, - розповів ще на початку минулого року гендиректор “НІБУЛОНу” Олексій Вадатурський.

Агровіста

“НІБУЛОН” задав хороший темп будівництва зернових терміналів на Дніпрі. І роками їх будував лише він. Та згодом на внутрішніх водних шляхах почали з’являтися і нові об’єкти.

У 2013 році найбільшим на Дніпрі став Світловодський річковий термінал на 94 тис. тонн зернових зі щорічним оборотом близько 250 тис тон. Власники, група компаній “Агровіста”, не зупинилися на досягнутому і минулого року збільшили потужності терміналу до ста тисяч тон. Термінал приймає зернові з автомобільного та залізничного транспорту.

Грейн-Трансшипмент

У 2018 році порадувала вже компанія “Грейн-Трансшипмент”, яка у місті Дніпро побудувала перевантажувальний комплекс «Перлина Дніпра». Зараз на майданчику є критий склад, який може одночасно зберігати 5000 тонн. Щорічно комплекс може перевалювати на суду 200 тис. тонн. Зернові завозять на термінал автомобільним транспортом.

Посейдон Компані

У 2021 р. завершив будівництво річкового терміналу у Черкасах “Посейдон Компані”. Про плани побудувати у районі вантажного порту елеватор на 18 тис. тон (чотири основних силоси) стало відомо у 2018 році. Таким чином, тепер компанія володіє трьома об’єктами для перевалки зернових — ще два знаходяться на річці Дніпро у Полтавській та Дніпропетровські областях (Нікополь). “Посейдон Компані” здійснює перевезення вантажів власним флотом, і наявність терміналу у центрі України має зміцнити її позиції.

Перспективи

Хто далі? Деякі гравці анонсували будівництво нової інфраструктури. Хоча в одних спостерігається бажання побудувати власні термінали якнайшвидше, в інших — швидше плани на віддалене майбутнє.

Так, компанія COFCO Agri Ukraine повідомляла про плани збільшити потужності свого терміналу «Юнігрейн-Базис» в Дніпропетровській області до 30 тис. тонн. Поки напольні склади дозволяють зберігати 22,4 тис. тон.

Наміри інвестувати у створення річкових терміналів озвучила Група компаній G.R. Agro. Наразі G.R. Agro створила перевалочний комплекс поблизу м. Вільногірськ на Дніпропетровщині. Сам елеватор (напольні склади) знаходиться на відстані від Дніпра, тому аби перевантажувати зерно на водний транспорт, його доводиться підвозити сюди автотранспортом. Стосовно будівництва саме нових елеваторів на річці додаткової інформації від групи компаній поки немає.

Більше конкретики у «Трансшип груп». Ця група компаній, яка має флот, здійснює рейдову перевалку та виступає у якості трейдера, вирішила, що прийшов час побудувати власні потужності на Дніпрі. І як заявив нещодавно директор компанії «Краншип» (входить до групи) Іван Ніякий, елеватор із потужністю одночасного зберігання 40 тис. тон будуватимуть в Полтавській області.

З одного боку ми бачимо з боку великих аграрних компаній інтерес до річкових майданчиків, на яких можна будувати елеватори. У той же час, зберігається тенденція до оренди майданчиків без значних інвестицій у інфраструктуру.

«З одного боку ми бачимо з боку великих аграрних компаній інтерес до річкових майданчиків, на яких можна будувати елеватори. У той же час, зберігається тенденція до оренди майданчиків без значних інвестицій у інфраструктуру. Такі гравці можуть вкладати кошти у ремонт наявних складських приміщень чи навіть будівництво нових, але не готові будувати власне елеватори», - розповідає Ігор Гошовський, співзасновник агентства Food&Agri pr, що консультує потенційних інвесторів щодо можливостей покупки портів (причалів, землі) на Дніпрі.

Що продається?

Одним з найцікавіших об’єктів, що зараз виставлені на продаж є річковий порт в Запоріжжі (Крива Бухта). Тут власники продають інфраструктуру (склади тощо), які розташовані на 2 Га. Довжина причалу — 200 м, глибина - 5 м з підхідним каналом 4,65 м. Автомобільні шляхи в об’їзд міста, прокладені залізничні колії. Цю точку вже активно використовують для перевалки зерна на водний транспорт. Детальніше

З точки зору глибин і близькості до моря хорошою пропозицією є працюючий порт в Очакові (Ю-Порт Очаків) з глибинами 6 метрів біля причалу. Земельна ділянка - 1,92 га (оренда до 2062 року) з конвеєрною галереєю від терміналу до причалу (сервітут до 2064 року). 3 силоси по 6,3 тис тонн - 20 тис тон (існує можливість збільшення потужності до 100 тис тон). Детальніше

Трапляються випадки, коли земельна ділянка навіть приватизована. Наприклад, зараз продається приватизований майновий комплекс колишнього заводу з причальною стінкою (глибина 4 м) на березі Канівського водосховища у Київській обл. Земельна ділянка тут 8 Га, на ній є інфраструктура, яка дозволяє розвивати виробничі потужності. Детальніше

Втім, пропозиція на цьому не обмежується. «Адже часто трапляються випадки, коли продавець не може публічно оголошувати про продаж порту, оскільки це може призвести до ризиків розірвання існуючих контрактів. В нашому портфелі є декілька таких великих об’єктів. Окрема тема, це наш кейс працюючих річкових портів, що шукають партнерів під СП для розвитку інфраструктури перевалки зернових», - розповідає Ігор Гошовський.

В Food&Agri PR прогнозують, що у середній перспективі на річці будуть з’являтися нові зерно перевантажувальні хаби із потужностями до 70 тис тон. Втім, це відбудеться вже після того, як ринок «відійде» від невдалого для учасників зернового сезону та після того, як стануть більш зрозумілими правила гри за новим законом «Про внутрішній водний транспорт».

Андрій Муравський

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook
Слідкуйте за нашими новинами на Телеграм-каналі

Читайте також