Флот під іноземним прапором на річках України - дослідження Food&Agri

  • 10 листопада 2020, 08:41

Наразі іноземний флот має право вивозити вантаж з річкових портів України чи доставляти його до них у тому разі, якщо це не каботаж, а транспортування до іноземного порту чи з нього – до українського річкового порту. 

За 9 місяців 2020 року українські річкові порти перевантажили на флот під іноземним прапором понад 223 тис. тонн зернових вантажів та продуктів переробки, що на 34% більше показнику аналогічного періоду 2019 року, коли такі перевезення складали понад 166 тис. тонн. Такі дані отримало агентство Food&Agri, проаналізувавши заявки, які подавалися до Адміністрації морського та річкового транспорту України протягом трьох кварталів. Агенство аналізувало усі заявки та співставляло дані з даними з інших джерел. У цій публікації ділимося результатами аналізу перевезеннь  експортного зерна, шроту тощо.

Значне зростання показали річкові порти та термінали розташовані біля морських каналів – Херсонський річковий порт, Миколаївський річковий порт та ін. Найбільшу динаміку продемонстрував Херсонський річковий порт. Натомість річкові порти вгору по Дніпру показали падіння удвічі: з понад 110 тис. тон до 60 тис. тон.

Упродовж 9 місяців 2020 року Херсонський річковий порт перевантажив на судна під іноземним прапором 90,5 тисяч тон шроту, висівок, лузги, корму для тварин та сорго. За той самий період 2019 року він відвантажив 34,9 тисяч тон висівок, шроту та сої, а також 6 тисяч тон ячменя. Усього це 40,9 аграрних вантажів упродовж січня-вересеня 2019-го року.
Миколаївський річковий порт перевантажив цього року на судна під іноземним прапором декілька партій шроту, лузги тощо, усього 43,2 тисячі тон. Минулого року за цей період заявок на перевезення зерна чи шроту до МорАДу іноземні судновласники не подавали.

Отож, зростання відбувалося за обсягами перевалки у річкових портах шроту, висівок тощо. Це синхронно і з загальним експортом шроту та жмиху Україною. Обсяги перевезень зернових – пшениці та кукурудзи – судами класу річка-море за цей період зменшився. З усього обсягу агровантажів за ці 9 місяців зернові – це близько 37 тис. тонн. Загалом  перевезення аграрних вантажів по Дніпру за січень-вересень зменшилося з 3,36 млн тонн  до 2,46 млн тон.

За даними компанії Stark Shipping, Миколаївський річковий порт приймає з річки баржі і перевалює шрот на великотоннажні судна, які далі відправляються для до завантажують вже на рейд. Крім того, на рейд Миколаївського річкового порту йдуть з баржі із шротом компанії Bunge, завантажені у Дніпропетровському річковому порту.
«Дніпровський ХПП» перевантажив за вказаний період три партії пшениці (6100 тонн) та 9200 тонн шроту. Загалом це 15300 тонн вантажу.

Термінал «Зерно Таврії» відвантажив 6 000 тонн кукурудзи та 2 800 тонн сої. Усього – 8 800 тонн на три судна. Минулого року було дві партії сої, усього – 6 000 тонн.
«Тягінське ХПП» цього року відвантажило у трюми іноземних суден партію сої (3 000 тонн) та партію партію кукурудзи (3 000 тонн), тобто, загалом 6 000 тонн. За аналогічний період минулого року було 7 500 тонн вантажу: 4 500 тонн сої та 3 000 тонн пшениці.

Суттєво послабили позиції іноземні судновласники на дніпровських причалах.

Дніпропетровський річковий порт скоротив обсяг перевалки зернових вантажів та продуктів переробки. За цей період це 11,5 тисяч тон, з яких 9 тисяч тон пшениці та 2,5 тисяч тон шроту. За аналогічний період минулого року – 28,1 тисяч тон, більша частина – пшениця (22,1 тисяч тон).

Значно скоротив обсяг перевантаження на іноземний флот термінал «Акварель» у м. Дніпро. За три квартали цього року він відвантажив до трюмів іноземних суден 14,7 тисяч тон шроту та 2 тисячі тонн пшениці. Усього це 16,7 тисяч тон агровантажу. Минулого року загалом було 32,8 тисяч тон шроту, висівок, пшениці та кукурудзи. Це 18 тисяч тон кукурудзи, 9 тысяч тон пшениці, усе інше – шрот та висівки.

«Третій експедиційний загін» у Дніпрі перевантажив 17,5 тисяч тон шроту. За три квартали минулого року було 35,7 тисячі тон.

Термінал «Смарт Дніпро» перевантажував ці місяці в основному пшеницю, 11 400 тон, а також перевантажив одну партію шроту, 2 500 тон. Загалом це 13 900 тон. За аналогічний період 2019-го було 12 200 тон пшениці та 3 000 тон шроту, тобто, 15 200 тон усього.

Нагадаємо, що наразі іноземний флот має право вивозити вантаж з річкових портів України чи доставляти його до них у тому разі, якщо це не каботаж, а транспортування до іноземного порту чи з нього – до українського річкового порту. 

Втім, вже найближчим часом депутати Верховної Ради мають у другому читанні розглянути законопроект «Про внутрішні водні шляхи», який передбачає допуск до роботи у каботажі флоту під іноземним прапором. І зараз він викликає особливе занепокоєння тих компаній, які здійснюють перевезення вантажів українськими річками. Адже голосування відбуватиметься на фоні суттєвого скорочення обсягів річкових перевезень. Урожай у областях, що знаходяться біля Дніпра (Черкаська, Кіровоградська та ін.) знизився, а частина українських фермерів просто тримають зерно на складах, вичікуючи кращої ціни. «Зерна нема навіть для своїх перевізників, яка ще конкуренція зараз потрібна, аби відправник виграв?», обурюються перевізники.



Читайте також