Скільки агропродукції перевіз флот під іноземним прапором у 2020 році: дослідження Food & Agri

  • 13 січня 2021, 12:24

Всього у 2020 році на іноземний флот у річкових портах перевалили близько 1,5 млн. тон вантажів. З них агровантажі - біля 352 тис. тонн.

Міністерство інфраструктури України має намір дозволити судам під іноземним прапором протягом 2021 року заходити в річкові порти України без отримання одноразових тимчасових дозволів. Проект постанови Кабінету міністрів України, який запускає цей «експериментальний проект» опубліковано на сайті МІУ для обговорення.

Втім, чому його назвали експериментальним не зрозуміло: все одно з 1 січня 2021 року згаданим в документі «судам під прапорами держав, з якими не укладено міжнародних договорів про судноплавство на внутрішніх водних шляхах» не потрібно буде отримувати тимчасові дозволи на захід до річкових портів. Більше того, у них буде можливість здійснювати каботажні перевезення нарівні з судами під українським прапором, а не тільки заходити для розвантаження / завантаження в річпорти для того, щоб потім знову піти в море - в один з портів Туреччини, Грузії, Болгарії або ж , наприклад, Франції.

Загалом, це відкриє їм ширші можливості роботи на річці Дніпро, оскільки на Південному Бузі вище Миколаєва знаходяться в основному термінали компанії «Нібулон», з яких він сам підвозить зерно для перевантаження на морські судна, та й «плече» занадто коротке, аби був інтерес. Що ж стосується інших внутрішніх водних шляхів, то глибини зараз просто не дозволяють розвивати річкову логістику, а Дунай до внутрішніх водних шляхів України не відноситься, дунайські порти є морськими.

В МІУ стверджують, що нинішня процедура «призводить до фінансово-економічних втрат судновласників через простій суден».

Порядок отримання дозволу на захід у річпорту від Державної адміністрації морського і річкового транспорту України (МорАду) - насправді формальний, адже нікому не відмовляють у заході. Втім, все-таки він обмежує можливості судновласників, чиї судна ставали під так звані «зручні» прапори. Наприклад, якщо судно вже зайшло в якийсь річпорт для розвантаження і у нього раптом з'явилася можливість перейти в інший річпорт і забрати експортний вантаж, воно повинно все одно подати заявку в МорАду і дочекатися дозволу, а на підтвердження в українських чиновників є три дні (раніше термін був більш тривалим – його відводили на те, щоб на доставку вантажу могли претендувати національні перевізники, але в реальності «схема не працювала»).

Не дарма в МІУ стверджують, що нинішня процедура «призводить до фінансово-економічних втрат судновласників через простій суден». І посилається на дані «Асоціації морських агентів України» про те, що витрати судновласника/фрахтувальника через простій досягають $4500 на добу, а витрати вантажовласника на зберігання вантажу в річкових портах складають $0,01-0,02 за тонну вантажу на добу).

Чиновники говорять про те, що це «призводить до зниження привабливості частини річкових перевезень і негативно впливає на залучення іноземних інвестицій, пов'язаних з річковою логістикою». Так що документ розроблений «з метою дерегуляції, підтримки здорової конкуренції на ринку перевезень, недопущення обмеження свободи річкового судноплавства і для створення сприятливих умов суб'єктам господарювання для доступу до ринку річкових перевезень, враховуючи вимоги бізнесу».

Агентство Food & Agri проаналізувало те, скільки ж вантажів було перевезено минулого року в порівнянні з 2019 і 2018 роками флотом під іноземним прапором.

Згідно з отриманими нами даними, у 2020 році судна під іноземними прапорами подали до МорАду  457 заявок (у 2019 році їх було 384, а в 2018-м - 174). Всього у минулому році іноземний флот перевіз близько 1,5 млн. тон вантажів (в 2019-му - близько 1,1 млн. тонн). З них зернові вантажі і продукти переробки склали понад 352 тис. тонн.

Це трохи менше показника аналогічного періоду 2019 року, коли таких вантажів було 364,5 тис. тонн. Втім, у порівнянні з 2018-м роком зростання значне: адже два роки тому на суда під іноземним прапором завантажили менше 70 тис. тонн висівок, шроту, пшениці тощо.

У той же час, ми бачимо, що доля зернових вантажів і продуктів переробки стала меншою (з 33 до 23%), адже загальний обсяг вантажів, які українські річкові порти перевантажили на судна або з них під іноземним прапором, виріс – тут «іноземці» посилили свої позиції.

Упродовж 2020 року Херсонський річковий порт (ПрАТ «Укррічфлот») перевантажив на судна під іноземним прапором близько 135,5 тис. тонн шроту, висівок, лушпиння, корму для тварин, сорго та сої, а також 4,5 тис. тон кукурудзи. Роком раніше під іноземним прапором пішло з порту до Туреччини, Греції, Італії та на Кіпр 60,8 тис. тон агропродукції. У 2018 році показник був 56,3 тис. тонн.
Миколаївський річковий порт (ПрАТ «Укррічфлот») перевантажив минулого року на судна під іноземним прапором близько 62,4 тис. тонн шроту, лушпиння тощо. У 2019 звідси пішло тільки 13,5 тис. тонн висівок, а в 2018 році, згідно з даними МорАду, іноземні судновласники не вивозили з Миколаївського річпорту агропродукцію.

Власне, саме ці два порти, що є сусідами з морськими портами, і показали у 2020 році значне зростання - вони перевантажили під іноземний прапор близько 198 тис. тонн із загальних 352 тис. тонн. На тих же терміналах, які знаходяться вгору по річці Дніпро і перевалили близько 154 тис. тонн, картина не настільки райдужна.

Дніпропетровський річковий порт (ПрАТ «Укррічфлот») минулого року обробив 9 тис. тон пшениці і 11,7 тис. тон шроту та продуктів переробки, в цілому - 20,7 тис. тонн. У той час як в 2019-му в цьому порту в трюми іноземних судів завантажили 57,8 тис. тонн агропродукції. У 2018-му зернові вантажі такий флот в Дніпропетровському річковому порту не приймав.

Скоротив обсяг перевалки агровантажів на судна під іноземним прапором і термінал «Акварель» в тому ж місті Дніпро: 30,2 тис. тонн, а також партію пшениці - 2000 тонн. Роком раніше термінал перевалив близько 89,8 тонн шроту, пшениці, в той час як в 2018 році агропродукцію термінал не перевантажувати на іноземний флот взагалі.

У Запорізькому річковому порту (ПрАТ «Укррічфлот») перевантажили в 2020 році близько 5000 тонн шроту. Ні в 2019-му, ні в 2018 роках іноземний флот не брав в цьому порту такий вантаж.

Його сусід, «Третій експедиційний загін підводних і гідротехнічних робіт», відвантажив на судна під іноземним прапором 28 тис. тонн шроту. Це значно менше торішніх результатів, коли він відвантажив 67 тис. тонн агропродукції, переважно – того ж шроту, який йшов до Туреччини. У 2018-му партію шроту (2800 тонн) завантажили тут тільки до трюмів одного судна під іноземним прапором.

«Тягинське ХПП» минулого року відвантажило в трюми іноземних суден 4,9 тис. тон сої і партію 3 тис. тон кукурудзи. У 2019-му  підприємство відвантажило в Туреччину 28,9 тис. тон сої і 3 тис. тонн пшениці.

А ось на терміналі «Смарт Дніпро» іноземний флот прийняв 15 тис. тонн шроту і 11,4 тис. тонн пшениці, разом - 26,4 тис. тонн. Це вище показників попереднього періоду, коли термінал перевантажив 22,3 тис. тон агропродукції (12,2 тис. тонн пшениці, 6000 кукурудзи, 3000 тонн шроту і близько тисячі тонн сої).

«Дніпрянскій ХПП» (район Нової Каховки на Херсонщині.) перевантажив в минулому році 18,4 тонн шроту і 6100 тонн пшениці. В цілому це 24,5 тис. тонн вантажу.

Термінал «Зерно Таврії» в 2020-му завантажив до трюмів «іноземців» 6000 тонн кукурудзи, 2800 тонн сої та 2500 тонн соняшнику. Роком раніше з терміналу до Туреччини такі судна забрали лише 6000 тонн сої.



Читайте також