Скасування акцизу на паливо річковим перевізникам: що кажуть учасники ринку

Сайт «Агрологістика» зібрав коментарі учасників ринку стосовно ідеї зернотрейдерів - скасувати акциз на паливо для річкових перевізників. Бізнес однозначно – за таке рішення, в уряді - вагаються

Скасування акцизу на паливо річковим перевізникам: що кажуть учасники ринку

На ринку річкових перевезень знову заговорили про те, що річковий флот слід звільнити від сплати акцизу на паливо.

Так, днями відбулося засідання робочої групи з оперативного вирішення питань логістики в сільському господарстві. Участь у ній узяли заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, представники Мінінфраструктури, Мінфіну, Укртрансбезпеки, «Укрзалізниці» і профільних аграрних асоціацій. Учасники обговорили питання стимулювання перевезень сільськогосподарської продукції внутрішніми водними шляхами. Один з таких стимулів — саме скасування акцизу. 

Як повідомило Міністерство економіки, впровадження механізму компенсації власникам річкових суден сплаченого акцизу на паливо відповідає Угоді про асоціацію України з ЄС, а значить наблизить законодавство до європейського. І це питання буде винесено на широке обговорення 18 травня за участі всіх зацікавлених сторін, в тому числі відповідальних органів влади. 

Це питання буде винесено на широке обговорення 18 травня за участі всіх зацікавлених сторін

«Зернотрейдери запропонували скасувати або компенсувати річковим судам сплачений акциз на паливо. Такий крок наблизить законодавство до європейського, адже це відповідає Угоді про асоціацію України з ЄС. Також це буде сприяти розвитку зернового ринку в Україні, адже буде стимулювати експортерів користуватися більш дешевим і екологічним річковим транспортом для перевезення сільськогосподарської продукції», — йдеться в повідомленні прес-служби міністерства. 

Цю позицію підтримують ключові асоціації (Українська зернова асоціація, Американська торговельна палата, Торгово-промислова палата України, Український союз промисловців та підприємців та інші). 

В Мінекономіки учасникам ринку підтримку знайти вдалося, не проти і Мінінфраструктури, але Мінфін вважає, що це призведе до того, що постраждає держбюджет. Бізнес з цим не погоджується.

«Насправді це ефективне використання кількох сотень мільйонів грн Дорожнього фонду (у 2021 році він складає 80 млрд грн), адже забезпечить конкурентоздатність річкових перевезень у порівнянні із автошляхами та вивільнить дороги від вантажівок. Ініціатива дасть замовлення українським суднобудівникам — з'явиться стимул будувати новий річковий флот, а не використовувати застарілий флот річка/море, який виштовхують зі своїх ринків інші країни», — прокоментував «Агрологістиці» заступник гендиректора по взаємодії з органами влади компанії «НІБУЛОН» Михайло Різак

«Крім цього, компенсація супроводжуватиметься строгою звітністю по цільовому використанню, що буде нищівним ударом по тіньовому ринку. Нагадаю, що по річці Дніпро ходять морські судна, які здійснюють міжнародні рейси та бункеруються за 12 милями від берега, вже в нейтральних водах. Для розуміння: кожен міжнародний рейс до Кременчука і назад в нейтральні води - це 30-50 тонн пального, а ще 150-170 тонн суднових запасів палива можуть осідати з суден міжнародного плавання в тіньовому ринку нафтопродуктів, або використовуватися судами в каботажі, що дає конкурентну перевагу іноземцям та тіньовикам», — каже він.

«Прийняття такої норми повністю відповідає законодавству ЄС, і в Європі річкові судна звільнені від акцизу на паливо. Більш того: Угода про Асоціацію з Україною і ЄС в пункті f статті 15 Директиви 2003/96 передбачає можливість скасування акцизу для внутрішнього судноплавства. Так що ми сподіваємося, що влада реалізує політику Президента України щодо гарантування рівних економічних умов та реалізує цей крок до вступу в силу закону «Про ВВТ» 1 січня наступного року», — зазначає Михайло Різак.

Компенсація дозволить вирівняти позиції українських судновласників, що перебувають в гірших умовах ніж іноземні судновласники

«Компенсація дозволить вирівняти позиції українських судновласників, що перебувають в гірших умовах ніж іноземні судновласники, які з 1 січня отримають ще й доступ до каботажних перевезень в Україні, що суперечить практикам інших країн та не відповідає євроінтеграційним прагненням України», — пояснює він. 

«Сама ідея компенсації гарна, але вимагає обговорення. Для судновласників було б краще, якби це була не компенсація, а зниження вартості палива, яким вони бункерують свої судна. Тобто, якби саме те паливо, яке призначене для річкових суден, було звільнено від акцизу», — висловив думку «Агрологістиці» директор компанії «Грейн-Трансшипмент» Олександр Григоренко

«Звісно, для цього необхідно, щоб в Україні був цивілізований і розвинений ринок бункерування. Відверто кажучи, сьогодні про нього цього сказати не можна. В районі того ж Херсона, наприклад, сьогодні немає можливості бункерувати річковий флот. Та й, до речі, злити льяльні води вже проблема», — розповідає він. 

«Скасування акцизу на паливо для річкового флоту — це правильне рішення. Однак, питання в тому, чи підтримають державні органи цю ідею і як швидко втілять в життя. Сьогодні ми не бачимо результатів роботи навіть за тими нормативними актами, які мають бути підготовлені до 1 січня наступного року, коли запрацює закон «Про внутрішній водний транспорт». Це при тому, що вже пройшло майже чотири місяці від того часу, як прийнятий закон підписав Президент України. Бізнес, який працює на Дніпрі, не побачив поки жодного підзаконного акту. Це все призводить до того, що ми не можемо планувати свою діяльність, реалізовувати інвестиційні плани — час йде, третина року вже пройшла, а правила гри все ще так і не зрозумілі», — пояснює Олександр Григоренко. 

Він також підкреслює, що якщо держава дійсно зацікавлена в розвитку річкових перевезень і збереженні доріг і екології, то необхідна комплексна підтримка на всіх рівнях. І не тільки прийняття нових законів і підзаконних актів, а й чітке виконання вже існуючих законодавчих норм. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook
Слідкуйте за нашими новинами на Телеграм-каналі

Читайте також