Як захистити український прапор на Дніпрі: рекомендації юристів

Сайт «Агрологістика» запитав юридичні компанії, що працюють на ринку річкових перевезень, яким шляхом, на їхню думку, учасникам ринку потрібно захищати український прапор на Дніпрі.

Як захистити український прапор на Дніпрі: рекомендації юристів

Прийняття Верховною Радою Закону "Про внутрішній водний транспорт" спричинило значне обурення тих операторів річкового флоту, чиї судна вже ходять під українським прапором. На їхню думку пункти закону ставлять їх у не рівні умови з флотом під прапором іноземним, а відтак це завдасть удару як по самій галузі річкових перевезень, так і по вітчизняному суднобудуванню і ремонту.

Під час «Річкового форуму 2021: вантажі, перевізники, термінали», що відбувся у Києві 18 березня представники таких компаній як «Агровіста», «Вілліта», «Грейн-трансшипмент», «Нібулон» доволі емоційно запевняли, що і надалі вимагатимуть корекції пунктів закону, що відповідають за умови роботи іноземного прапору в каботажі.

Ми запитали в юристів, що працюють на ринку річкових перевезень, яким шляхом, на їхню думку, учасникам ринку потрібно захищати свої інтереси.

Чи існують юридичні аргументи для того, щоб ініціювати розгляд законопроекту, який би захистив український прапор на внутрішніх водних шляхах. Якою може бути концепція такого законопроекту?

В юридичній компанії Arzinger вважають, що учасникам ринку варто запропонувати законодавцям проект компенсаторного механізму, забезпечити субсидіювання українських суднобудівників, а також напрацювати низку запобіжників для того, щоб не допустити зношений застарілий іноземний флот на Дніпро.

«Дотримання вимог безпеки та регулярний контроль з боку країни-прапора зробить внутрішній водний транспорт України більш екологічним та безпечним. Тому для підтримання статусу українського прапору можна внести відповідні законодавчі зміни щодо лібералізації порядку отримання права плавання під українським прапором і водночас ввести більш жорсткі вимоги щодо виконання з боку судна вимог безпеки», - вважають у Black Sea Law Company.

Юристи погоджуються, що більшість контроверсійних питань дійсно можуть бути врегульовані єдиними законом.

«Суть змін, що нами пропонуються зводиться до стягнення плати з іноземних суден за використання внутрішніх водних шляхів та проходження судноплавних гідротехнічних споруд, у той час як з українських суден стягнення таких платежів законом не передбачається. По-перше, це додаткові надходження в державний бюджет, по-друге, таким чином, стимулюється розвиток вітчизняних судноплавних компаній, що також матиме наслідком наповнення бюджету податками, які пов'язанні із суднобудуванням та користуванням супутніми послугами, по-третє, це створення нових робочих місць в Україні», - розповідає старший юрист Arzinger Кирило Рябоконь.

В Arzinger рекомендують ініціювати розгляд Верховною Радою України проєкту закону "Про внесення змін до Закону України "Про внутрішній водний транспорт" щодо деяких питань пов'язаних із каботажними рейсами іноземних суден" у наступній редакції.

1. У статті 9:  

1)    Частину 1 викласти в такій редакції: 
"Використання внутрішніх водних шляхів для плавання українських суден є безоплатним".
Актуальна редакція: "Використання внутрішніх водних шляхів для плавання суден є безоплатним".

2)    Доповнити частиною 2 такого змісту:
"За використання внутрішніх водних шляхів для плавання іноземних суден стягується плата, розмір якої розраховується у відповідності із методикою розрахунку плати за  використання внутрішніх водних шляхів та проходження судноплавних гідротехнічних споруд іноземними суднами, розробленою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту".

У зв'язку з цим частини 2 та 3 вважати відповідно частинами 3 та 4 відповідно. 

2. Пункт 3 частини 3 статті 5, викласти в такій редакції: 
"розробляє та затверджує правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом, порядок застосування для каботажних рейсів міжнародних договорів України щодо перевезення небезпечних вантажів у міжнародних рейсах, правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах, методику розрахунку плати за  використання внутрішніх водних шляхів та проходження судноплавних гідротехнічних споруд іноземними суднами, класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів, типову форму місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, правила пропуску суден через шлюзи, правила контролю суден внутрішнього плавання, технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, правила технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів, правила безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, положення про присвоєння та підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання, порядок підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, порядок видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, правила пожежної безпеки на суднах, правила реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських і річкових портах і терміналах, порядок реєстрації суден у Судновій книзі України, порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України,  а також інші документи у сфері внутрішнього водного транспорту, порядок визначення ділянок внутрішніх водних шляхів з особливими ризиками."

Актуальна редакція не містить положення щодо методики, яку як і решту актів має розробляти Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту

3. У статті 14:

1)    Частину 4 викласти в такій редакції:
"Проходження судноплавних гідротехнічних споруд є безоплатним для українських суден" 

2)    Доповнити частиною 5 такого змісту:
"За проходження судноплавних гідротехнічних споруд іноземними суднами стягується плата, розмір якої розраховується у відповідності до методики розрахунку плати за використання внутрішніх водних шляхів та проходження судноплавних гідротехнічних споруд іноземними суднами".  

Актуальна редакція: "Проходження судноплавних гідротехнічних споруд є безоплатним для всіх категорій суден, у тому числі іноземних"

У зв'язку з цим частину 5 вважати відповідно частиною 6.

Black Sea Law Company також звертає увану на те питання забезпечення прикордонного контролю, яке не в повній мірі врегулювано законом. На думку юристів цієї компанії,  такий порядок може бути дійсно визначений окремим підзаконним нормативним актом.

«Після вступу Закону в дію, на практиці буде видно, які норми реально виконуються, а які мають лише формальний характер. Вже на підставі реальних проблем і питань з боку учасників ринку будуть формуватися окремі акти, спрямовані на вирішення корупційних проблем або фактичних “білих плям” у законодавстві», - вважають у Black Sea Law Company.

Що стосується внесення змін у підзаконні акти, то юристи вважають за доцільне лобіювати інтереси операторів під українським прапором шляхом ініціювання внесення відповідних норм у такі акти:

•    правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом, 

•    порядок застосування для каботажних рейсів міжнародних договорів України щодо перевезення небезпечних вантажів у міжнародних рейсах, 

•    правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах, класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів, 

•    правила пропуску суден через шлюзи, правила контролю суден внутрішнього плавання, технічні вимоги до суден внутрішнього плавання 

•    правила технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів, 

•    порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, 

•    положення про присвоєння та підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання,  

•    порядок видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, 

•    правила пожежної безпеки на суднах, 

•    правила реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських і річкових портах і терміналах. 

"Для успішного лобіювання своїх інтересів усім операторам річкового флоту необхідно активно включатися у комунікації з профільними асоціаціями та представниками органів влади. Переважно такою діяльністю найбльш активно займається "Нібулон", що для багатьох народних депутатів створює хибне враження про лобіювання цією компанією не державних інтересів, а суто власних корпоративних, що безумовно не так. На мою думку, новий етап боротьби за збереження статусу українського прапору на Дніпрі повинен очолити вже не один гравець, а нове об'єднання операторів річкового флоту. Це дозволить продемонструвати єдність ринку, важливість і принциповість проблеми, а також нівелює навязуваний дискурс "корпоративних інтересів однієї компанії". Для багатьох стане справжнім відкриттям той факт, що операторів річкового флоту в Україні насправді чимало", - розповідає співзасновник сайту "Агрологістика" та "Річкового Форуму" Ігор Гошовський.

Читайте також Бізнес мусить об’єднатися для внесення змін до «річкового» закону

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook
Слідкуйте за нашими новинами на Телеграм-каналі

Читайте також