В Україні багато фермерів і власників домашніх господарств цінують універсальність курей м’ясо-яєчного напрямку. Ці пернаті товариші приносять як стабільну кількість яєць, так і радують непоганим набором м’язової маси, що робить їх ідеальними для особистого подвір’я. Сьогодні поговоримо про найпопулярніші та справді круті варіанти, які можуть стати справжніми зірками вашого курника. Усі ми прагнемо до того, щоб курочки були невибагливі у догляді, швидко адаптувалися до різних кліматичних умов і водночас стабільно постачали нам свіжі яйця та соковите м’ясо. Погодьтеся, знайти оптимальний баланс між несучістю та м’ясною продуктивністю – немов розкрити секретний рецепт бабусиного борщу. Але спробуємо розібратися в деталях і поглянути на конкретні породи. До речі, якщо ви коли-небудь спостерігали за курми на просторій загороді, то напевно помічали, наскільки вони можуть відрізнятися одна від одної за звичками та зовнішнім виглядом. З м’ясо-яєчними породами все приблизно так само: якийсь вид активніше шукає корм, а інший неквапливо гуляє, набираючи масу. У підсумку, кожна порода унікальна по-своєму, і важливо вибрати ту, яка підходить саме вам.
Переваги м’ясо-яєчних порід
Головний козир м’ясо-яєчних курей в їхній універсальності: вони відмінно уживаються як в умовах невеликого господарства, так і на великих фермах. При цьому ці «дівчата» невибагливі в харчуванні та не потребують надскладного догляду. Традиційні комбікорми, зерно, добавки – всього цього їм вистачає, щоб зберігати бадьорість і продуктивність. Друга незаперечна перевага – помірна потреба в кормі. Зазвичай м’ясо-яєчні породи не переїдають так фанатично, як суто бройлерні, що допомагає заощаджувати на кормах і все одно отримувати хороший результат. В умовах постійного зростання цін на все, від зерна до комунальних послуг, це важливий нюанс. Нарешті, м’ясо-яєчні кури часто вирізняються спокійним темпераментом, що полегшує їхнє утримання в загальному пташнику. Менше конфліктів — вища продуктивність. І, звісно, завжди приємно, коли кури не тільки справно несуть яйця, а й за потреби дають непоганий вихід м’яса.
Ключові критерії вибору породи
Перед тим як вирушити за курчатами або інкубаційними яйцями, має сенс зрозуміти:
- Розуміння ключових факторів – Перш ніж купувати курчат або інкубаційні яйця, важливо визначити, які аспекти є найбільш важливими для вас, з огляду на кліматичні умови та інші особливості вашого регіону.
- Стійкість до кліматичних умов – Не всі породи курей підходять для суворих зим або спекотних років, властивих південним регіонам.
- Терміни набору маси і несучість – Відмінності в породах можуть зачіпати час, необхідний для набору маси, і кількість знесених яєць.
- Швидкість дорослішання – Деякі м’ясо-яєчні породи схильні до раннього дорослішання, в той час як інші вимагають більше часу і терпіння.
- Економічна вигода – Якщо метою є швидка окупність міні-ферми, перевагу слід віддати породам зі швидкими термінами дорослішання.
- Темперамент і зовнішній вигляд – Важливо враховувати не тільки продуктивність, а й естетичну привабливість порід, що охоплює красу оперення, виразність гребеня й особливості форми хвоста.
- Кольорові варіації – Цікавий факт: одна й та сама порода може виглядати по-різному завдяки різним колірним варіаціям, що додає різноманітності у вибір.
Легендарні «Плімутроки»
Одним із найвідоміших представників м’ясо-яєчного напрямку вважається Плімутрок. Ці кури виділяються своїм смугастим оперенням і значною статурою, що відразу впадає в очі. Завдяки щільній конституції тіло у них виглядає масивним, а м’язи формуються досить рівномірно. За несучістю Плімутроки теж не промах. При правильному утриманні та збалансованому раціоні одна курочка здатна давати до 180-200 яєць на рік, що досить непогано для породи, орієнтованої також на м’ясо. До того ж, їхні яйця вирізняються великим розміром і часто навіть більш яскравим жовтком. Цікаво, що багато фермерів в Україні відзначають спокійний характер Плімутроків. Вони швидко звикають до людини, не проявляють надмірної агресії та легко піддаються дресируванню в плані привчання до режиму годування. Якщо ви шукаєте породу зі стійкістю до більшості хвороб і невибагливістю в їжі, то Плімутроки можуть стати відмінним вибором.
Сассекс: елегантність і продуктивність
Сассекси — це справжні «леді» в курячому світі. Вони досить красиві та елегантні, зазвичай мають світле оперення з темною облямівкою біля шиї та хвоста. При цьому кури виростають великими і відрізняються гармонійними пропорціями тіла. В умовах українського клімату Сассекси адаптуються швидко, і це є важливим плюсом для тих, хто живе в регіонах зі складними погодними умовами. За показниками несучості Сассекси не відстають від своїх “колег” по м’ясо-яєчному напрямку, даючи близько 180-200 яєць на рік. М’ясо у них соковите, з легким кремовим відтінком, і смак досить м’який, що багато хто цінує в кулінарії. Приємно також те, що Сассекси мають доброзичливий темперамент і добре почуваються в сімейному стаді. Не треба зайвий раз побоюватися, що вони будуть затівати сварки з іншими пернатими, тому порода відмінно підходить для утримання разом з менш активними птахами.
До речі, у виборі між Плімутроками і Сассексами можна відштовхуватися від того, що для вас важливіше: більш яскрава зовнішність або перевірена адаптація до холодів і спеки. Хоча, якщо чесно, обидві ці породи досить універсальні та практично не завдають клопоту своїм власникам. Водночас, можна врахувати і вашу особисту перевагу щодо смаку м’яса та зовнішнього вигляду курей. Хтось обожнює більш жирне м’ясо, а хтось віддає перевагу ніжному і дієтичному. У будь-якому разі, ці дві породи стоять у топі не просто так – вони вже довели свою надійність. Додамо ще, що за продуктивністю і Сассекси, і Плімутроки за належного догляду практично не поступаються спеціалізованим несучим породам, а іноді навіть і перевершують їх за вагою. Для багатьох це серйозний аргумент на користь того, щоб зупинитися на одному з цих варіантів.
Род-Айленд: стабільність і витривалість
Род-Айленд — ще одна зірка на небосхилі м’ясо-яєчних порід. Відразу можна відзначити їхнє характерне коричнево-червонувате пір’я і досить значні розміри. Зовнішній вигляд цих курей часто викликає асоціації з класичним «сільським» птахом: міцний корпус, широкі груди і яскравий гребінь. За несучістю Род-Айленди теж хороші – приблизно 180-210 яєць на рік, причому самі яйця вирізняються стійкою шкаралупою і пристойною вагою. Зазначимо, що Род-Айленди не надто вибагливі в їжі, а ще вони чудово реагують на вільний вигул, де можуть самостійно знаходити собі додаткові джерела харчування. Що стосується м’яса, то воно виходить щільним, але не жорстким, з досить багатим смаком. Для фермерів, які хочуть мати «універсала» у своєму господарстві, Род-Айленд стає одним із перших пунктів у списку. До того ж, ця порода непогано переносить перепади температури, що робить її дуже придатною для різних регіонів України.
Давайте на секунду відволічемося і вкажемо ще кілька моментів, чому саме м’ясо-яєчні кури так полюбилися українським господарям. По-перше, вони дають стабільний дохід тим, хто займається розведенням птиці професійно. По-друге, на приватному подвір’ї вони дають змогу урізноманітнити стіл: завжди під рукою свіжі яйця, а за потреби можна отримати і пристойний обсяг м’яса. По-третє, такі породи, як Род-Айленд, Плімутрок, Сассекс, мають більш спокійну вдачу, ніж деякі спеціалізовані бройлери або надто активні «несучки». Це означає менше стресу для всього курника. Нарешті, розведення м’ясо-яєчних курей просто захопливе. Спостерігати, як ваші пернаті підопічні ростуть, змінюються та приносять продукцію, – особливе задоволення. Якщо підійти до справи з душею і знанням, результат не змусить себе чекати.
Особливості утримання та догляду
Умовно догляд за м’ясо-яєчними курми можна розділити на три ключові напрямки: організація простору, годівля і профілактика захворювань. Якщо говорити коротко, то птахи потребують сухого і теплого приміщення, де немає протягів, але при цьому присутня нормальна вентиляція. Важливо стежити за чистотою підстилки і вчасно її міняти, щоб уникнути поширення хвороботворних мікроорганізмів. Що стосується раціону, він має бути збалансованим: зернові, білкові добавки, мінеральні та вітамінні комплекси. Звичайно, в сезон вільного вигулу птахи добирають частину раціону самі, але краще не пускати справу на самоплив. У зимовий період курям потрібне більш калорійне меню, адже вони витрачають більше енергії на обігрів власного організму. Профілактика захворювань зводиться до регулярного огляду і вакцинації (якщо це передбачено заводчиком). Багато м’ясо-яєчних порід, про які ми говоримо, відрізняються хорошим імунітетом, але це не привід розслаблятися. Своєчасне видалення хворих особин і підтримання чистоти на вищому рівні — запорука здорового стада.
- Регулярне чищення пташника і дезінфекція інвентарю;
- Раціон, багатий білками і вітамінами;
- Контроль за вологістю і температурою в приміщенні;
- Вільний вигул (по можливості);
- Постійний доступ до чистої води;
- Систематична вакцинація та огляди;
- Відстеження поведінки та апетиту птаха;
- Своєчасне поповнення мінеральних підгодівель.
Якщо дотримуватися цих рекомендацій, то кури почуватимуться відмінно і радуватимуть вас стабільно високою продуктивністю. Інакше кажучи, вкладені зусилля окупляться з лишком. Птахи дадуть відповідь вдячністю у вигляді великих яєць і м’ясних тушок відмінної якості. Коли створюєш комфортні умови, навіть новачок у птахівництві здатний отримати відмінний результат і швидко втягнутися в цей процес.
Фаворити українських фермерів
Якщо говорити конкретно про Україну, то серед м’ясо-яєчних порід особливу любов останніми роками завоювали австралорпи і Нью-Гемпшири. Австралорпи відомі своєю хорошою несучістю (іноді до 220 яєць на рік) і приємним смаком м’яса. Їхнє чорне блискуче оперення виглядає дуже елегантно на сонячному світлі, а характер зазвичай доброзичливий. Нью-Гемпшири – це «брати» Род-Айлендів, виведені на їхній основі, тільки більш скоростиглі та пристосовані до інтенсивного вирощування. Їхнє оперення має золотисто-коричневий відтінок, який впадає в очі. Смак м’яса у Нью-Гемпширів ніжний, а самі вони швидко набирають масу, що дає змогу скоротити час до першої забійної маси. Таким чином, в Україні все частіше можна зустріти саме Австралорпів і Нью-Гемпширів на приватних подвір’ях. Вони вже встигли заслужити репутацію надійних «роботяг», які не підведуть ні в морозну зиму, ні в спекотне літо.
Порівняння порід у кількох словах
Щоб спростити завдання вибору, можна коротко зіставити ключові параметри. Зрозуміло, всі цифри будуть приблизними, адже багато що залежить від умов утримання і раціону. Але загальне уявлення це дає, та й допомагає зорієнтуватися птахівникам-початківцям. Ось п’ять основних показників, які зазвичай хвилюють фермерів: середня несучість на рік, маса дорослої особини, швидкість набору ваги, стійкість до хвороб і вимогливість до догляду. Якщо оцінити перераховані породи за десятибальною шкалою, всі вони набирають мінімум 7-8 балів, що є дуже хорошим показником. Однак у кожної породи є свої сильні та слабкі сторони. Хтось видає більше яєць, але повільніше набирає м’язову масу, а в когось чудові показники за м’ясом, але скромніша несучість. Тут уже важливо розставляти пріоритети, виходячи зі своїх потреб.
Для тих, хто ще сумнівається, пропонуємо другий список, але вже в короткому форматі, який можна тримати в голові або навіть записати на стікері:
- Плімутрок: спокійний характер, стабільна несучість, потужна статура.
- Сассекс: елегантний зовнішній вигляд, непогана універсальність, доброзичлива натура.
- Род-Айленд: витривалість, відмінне м’ясо і яйця, легко адаптується до різних умов.
- Австралорп: привабливе чорне забарвлення, висока несучість, спокійна вдача.
- Нью-Гемпшир: скоростиглість, комфорт у розведенні, м’який смак м’яса.
Як підвищити продуктивність курей
Підвищення продуктивності — це не якась магія, а результат комплексних заходів. Важливо стежити за тим, щоб раціон відповідав потребам у білках, жирах і вуглеводах, а також вітамінах і мінералах. Нестача кальцію, наприклад, одразу позначається на якості шкаралупи, а нестача білка – на темпах росту і масі. Крім харчування, величезне значення має режим освітлення. Кури реагують на довжину світлового дня, і для гарної несучості потрібно надавати їм оптимальний час «світла». Взимку часто використовують додаткові лампи, щоб подовжити день, але важливо дотримуватися балансу, щоб не перевантажувати птицю. Нарешті, не можна забувати про психологічний комфорт курей. Якщо в курнику постійний стрес (надто багато шуму, тіснота або агресивні «сусіди»), то ні про яку високу продуктивність мови бути не може. Створюйте затишок, додавайте затишні місця для несучок, і вони віддячать вам регулярною кладкою яєць і набором ваги.
Важливість генофонду і племінної роботи
Останнім часом в Україні все більше уваги приділяється збереженню чистокровних ліній м’ясо-яєчних порід. Племінна робота дає змогу закріплювати в потомства найцінніші якості: витривалість, міцний імунітет, підвищену несучість і кращий вихід м’яса. Іноді заради цього проводять суворий відбір плідників і контролюють їхній родовід. Звісно, такий підхід потребує часу та ресурсів, проте результати вражають. Кури виходять більш однорідними, що спрощує подальше планування годівлі та умов утримання. Та й покупці частіше обирають перевірених постачальників, які гарантують високу якість молодняка. Варто пам’ятати, що помилки в племінній роботі можуть призвести до погіршення породи. Схрещування, що проводяться без чіткої мети, можуть викликати проблеми зі здоров’ям і зниженням показників продуктивності. Тому важливо довіряти це завдання кваліфікованим фахівцям або хоча б чітко розуміти, що робиш.
Фінальні рекомендації
Кожна м’ясо-яєчна порода курей, згадана в статті, має значний потенціал в умовах українського клімату і ринку. Обираючи «свою» породу, визначтеся, що для вас пріоритетніше: кількість яєць, якість м’яса або простота в утриманні. Безумовно, хочеться знайти курочку, яка хороша в усьому, але такі “супергерої” трапляються рідко, тому розумніше шукати породу, найбільш близьку до ваших потреб. Якщо ви тільки починаєте птахівничу справу, має сенс придбати кілька різних порід і подивитися, яка з них приживеться найкраще. Так ви швидко зрозумієте, чого саме хочете від своєї майбутньої «птахофабрики» в мініатюрі. Не забувайте, що корм і умови утримання – це половина успіху. Навіть найперспективніша порода не покаже високих результатів, якщо її недогодовувати або тримати в сирому приміщенні без вентиляції.
FAQ
Які породи найкраще переносять суворі зими?
Більшість перерахованих порід, включаючи Сассекс і Род-Айленд, добре адаптуються до низьких температур. Вони мають густе оперення і відносно спокійну вдачу, тому в утепленому курнику з нормальним світловим режимом проблем зазвичай не виникає. Головне — забезпечити мінімальні протяги і суху підстилку.
Скільки курей краще заводити фермеру-початківцю?
Якщо ви тільки стартуєте, оптимально починати з 10-15 курей. Це дасть можливість зрозуміти базові принципи догляду, відпрацювати раціон і умови утримання. До того ж, такий невеликий штат не потребуватиме колосальних витрат, але забезпечить сім’ю яйцями і м’ясом у достатній кількості. Коли освоїтеся, можна буде розширювати поголів’я.
Чи можна утримувати кілька порід разом?
Так, багато фермерів практикують спільне утримання різних порід, особливо якщо вони схожі за темпераментом. Наприклад, Плімутроки і Сассекси або Род-Айленди і Нью-Гемпшири уживаються цілком мирно. Важливо лише стежити, щоб корму і місця в курнику вистачало всім, а найагресивніші особини не завдавали шкоди іншим.
Читайте також:
Що робити, щоб кури не їли яєць
