Настій кропиви — улюблене натуральне добриво серед садівників, бо це не просто «трав’яна вода», а справжній коктейль азоту, мікроелементів і стимуляторів росту. Але як і з будь-яким добривом, важливо знати міру та правила використання. І, головне, знати, які культури кропив’яний настій не люблять. Бо полив без розбору може нашкодити більше, ніж допомогти.
Читайте також: Найсолодші та найсмачніші сорти кавунів
Коротко про настій кропиви і його властивості
Щоб зрозуміти, чому деяким рослинам не підходить кропив’яне підживлення, варто знати, що це за засіб. Настій готується з молодої кропиви, яка ще не встигла зацвісти, заливається водою й настоюється 7–10 днів. У результаті виходить дуже концентрована рідина, насичена:
- азотом — стимулює ріст зеленої маси;
- калієм — покращує імунітет рослини;
- залізом і магнієм — корисні для фотосинтезу;
- органікою — мікрофлора для ґрунту.
Цей настій добре працює для капусти, огірків, помідорів, кабачків, полуниці. Але є перелік культур, яким кропива не просто не підходить — вона шкодить.
Коли кропива — це забагато добра
Кропив’яний настій містить багато азоту, а отже, він стимулює ріст листя. Якщо дати його тим рослинам, яким важливе цвітіння або коренеплід, отримаєш багато зелені, але не плоду.
Культури, яким кропив’яний настій — не на користь
Навіть найкраще натуральне добриво може стати проблемою, якщо використовується без урахування особливостей культури. Нижче — перелік культур, які краще оминути з цим настоєм.
Коренеплоди та листові — не все так однозначно
- Морква та буряк: від надлишку азоту вони йдуть у бадилля, а коренеплід стає дрібним і розтріскується.
- Редис: стає гірким, розтріскується, швидко стрілкує.
- Петрушка (особливо коренева): нарощує бадилля, але не корінь.
- Селера коренева: зменшується розмір кореня.
Ці рослини краще підживлювати деревною золою, комплексними мінеральними добривами з балансом фосфору й калію або органічними відварами на основі бананової шкірки, цибулиння тощо.
Декоративні квіти та чутливі до азоту рослини
Настій кропиви не завжди доречний і в квітнику. Особливо обережно варто бути з рослинами, де важливе саме цвітіння, а не зелена маса. Бо замість букету квітів отримаєте розкішне листя — і все.
Квіткові культури, яких краще не поливати кропивою
- Петунія: погано реагує на азот, розвиває бадилля, але не квітує.
- Герань: зменшується кількість квітів, витягується стебло.
- Фуксія, бегонія: листя стає надто великим, але квіти рідшають.
- Цибулинні (тюльпани, нарциси): можуть накопичити азот у цибулині, що призводить до поганого зберігання.
Для таких квітів краще підійдуть калійні підживлення, наприклад, з настоєм бананової шкірки або спеціальні мінеральні добрива для цвітіння.
Рекомендовано до перегляду: Як позбутися медведки на городі
Коли навіть «правильні» рослини проти
Навіть якщо культура любить кропив’яний настій, є ситуації, коли варто від нього відмовитись:
- Нещодавня пересадка: ніжне коріння ще не готове до активного росту.
- Суха або надмірно волога погода: рослина не засвоїть добрива належним чином.
- Вже є надлишок азоту: листя дуже зелене, але немає бутонів або зав’язі.
- Кислий ґрунт: кропив’яний настій ще більше підкислює його.
Перед поливом завжди спостерігайте за станом рослини: якщо вона розвивається активно, має темно-зелене листя і дає зав’язі — не варто стимулювати її додатково. Все добре — не чіпай.
Як правильно використовувати настій, щоб не нашкодити
Кропива — сильне органічне добриво. Але як і з будь-якою «концентраткою», тут важлива міра та дозування. Щоб не нашкодити улюбленим рослинам, дотримуйтесь кількох правил.
Корисні поради
- Завжди розводьте настій 1:10 перед використанням.
- Поливайте під корінь, не по листю.
- Не використовуйте частіше ніж раз на 10–14 днів.
- Не поливайте під час спеки або на суху землю — тільки після дощу або поливу.
І пам’ятайте: не існує універсального добрива для всього. Кропива — чудовий варіант для одних, але повзуча проблема для інших. Головне — знати, що, коли і куди лити.
